Доставка щастя. Шлях до прибутку, задоволення і мрії читать онлайн


Страница 72 из 93 Настройки чтения

Запитайте в себе: чи захоплює мене компанія? Чи в захваті я від своєї роботи? Чи люблю я те, чим переймаюся, і тих, з ким працюю? Чи щасливий я тут? Чи відчуваю піднесення, перебуваючи у Zappos? Чи вірю я в те, що роблю, чи знаю, куди ми йдемо? І чи тут моє місце?

Будь завзятим і рішучим (розповідає д-р Вік)

Зо два роки тому я познайомився з операторкою, яка працювала у нашій групі лояльності клієнтів. Вона була молода, точніше, їй був двадцять один рік, і дівчині набридло спускати гроші в трубу, платячи за орендовану квартиру. І вона частіше стала думати про купівлю власного будинку.

Вона та її чоловік мали стільки рахунків і боргів по кредитках, що відкладати гроші на купівлю дому майже не вдавалося. Максимум, що вдавалося заощадити, — двадцять п’ять доларів на місяць. Гроші не бознаякі, тож ми вирішили, що насамперед слід зробити ці заощадження регулярними. Щоб не форсувати подій і, як наслідок, не втратити смаку до накопичення, для початку спинилися на сумі, що не потребувала жодних надзусиль.

Через місяць вона сказала мені, що заощадити двадцять п’ять доларів дуже просто, і тепер вона хоче збільшити суму. А оскільки дотримуватися нового режиму економії було досить легко, подружжя вирішило взятися й до погашення решти боргів, таких як, скажімо, студентські кредити. І хоч зміни не відбулися миттєво, курс було обрано правильно, і результат не забарився.

Час від часу дівчина розповідала мені про свої справи, а через кілька років, одного чудового дня повідомила, що всі їхні рахунки вже сплачено, а ще вони щойно купили собі новий дім. А ще за деякий час вони навіть купили собі відпочинковий катер.

Успіх прийшов не відразу, але їхня завзятість і рішучість у втіленні своїх планів щонайменше викликали повагу. А здобутий досвід допоміг зробити цінне спостереження: життя і все їхнє майбутнє цілковито залежать від них самих, просто потрібно виробити певний план і весь час неухильно його дотримуватися.

Не зазнавайся

Хоч у минулому ми зростали дуже швидко, ніхто не заперечує того факту, що у житті завжди є труднощі, які треба долати. І ми переконані, що, незалежно від обставин, всіх людей потрібно шанувати.

Пишаючись своїми персональними та командними успіхами, ми не гнемо кирпу, а завжди ставимося до інших так, як нам хотілось би, щоб вони ставилися до нас. Ми поводимося спокійно і впевнено, бо знаємо: в довготривалій перспективі наш характер промовлятиме сам за себе.

Запитайте в себе: чи я не зазнаюся, коли йдеться про мої здобутки? Чи я не зазнаюся, коли йдеться про досягнення компанії? Чи ставлюся я до малих і до великих постачальників з тією ж пошаною, як вони ставляться до мене?

* * *

Завжди приємніше поговорити з тим, хто не вживає довгих складних конструкцій, а любить короткі й легенькі на кшталт: «Чи не пора нам пообідати?» (Вінні-Пух[92]).

* * *

Коли ми обирали десять базових цінностей Zappos, одним із наших завдань було створити перелік, що асоціювався б лише з нами і ні з ким більше. Не може бути двох ідентичних культур, дарма, що безліч корпорацій мають списки схожих базових цінностей. Схожих аж так, що в переважній більшості випадків неможливо відрізнити одну компанію від іншої.

Хороший спосіб перевірити на унікальність базові цінності вашої компанії — це прогнати їх через пошук у Google. «Заґуґліть» будь-яку з наших цінностей, і ви побачите, що в результатах пошуку завжди вигулькне Zappos, і в більшості випадків — на позиції №1.

Та врешті-решт ідеться аж ніяк не про результати пошуку. Тут важливіше те, що кожна з тих базових цінностей органічно вплітається у повсякденну мову та спосіб мислення працівників. Базові цінності, що їх поділяє персонал, реально інтегруються у діяльність компанії, вони здатні об’єднувати всю організацію і відіграють роль дороговказів для працівників, коли доводиться приймати рішення.

Я аж ніяк не стверджую, що всі повинні переймати цінності компанії Zappos. У більшості випадків це було б величезною помилкою. Наші базові засадничі принципи — тому й наші, що прийнятні для нас.

У книжках «Від хорошого до великого» (Good to Great) і «Племінне лідерство» (Tribal Leadership) автори розглядають характеристики, що відрізняють великі компанії від хороших. За один із найважливіших компонентів вони вважають сильну корпоративну культуру. По суті, базові цінності і є формалізованим визначенням культури компанії.

З’ясувалося, що насправді не так уже й важливо, які базові цінності сповідує ваша компанія. Головне, що вони у вас є і ви керуєтеся ними у житті. Головне, що вони задаватимуть вектор вашого поступу, стануть «типовим» способом мислення для всієї організації.

Ваші особисті базові цінності показують, ким є ви, а базові цінності компанії у підсумку визначають саме її характер і бренд.

Долю людини визначає її характер.

[92] Від себе мусимо відзначити, що попри розтиражованість та високу цитованість цього вислову, в першоджерелі ці слова дещо інакші: — Кролику! — сказав Пух сам до себе. — От із ким любо погомоніти. Він завжди каже про все зрозуміло. Він не любить довгих, важких слів, не те що Сова. Він любить прості, легкі слова, наприклад: «пообідаймо» або «пригощайся, Пуху!» (англ.: «Rabbit,» said Pooh to himself. «I like talking to Rabbit.He talks about sensible things. He doesn’t use long, difficult words, like Owl. He uses short, easy words, like ’What about lunch?’ and ’Help yourself, Pooh.’) Джерело: «Хатка на Пуховій галяві», розділ 4 (пер. Леоніда Солонька).